В основі цього захворювання лежить відчуття своєї неповноцінності і бажання якимось чином компенсувати це.
Що таке трудоголізм?
Трудоголізм – це ознака психологічного неблагополуччя: людина «ховається за роботу» із-за втрати здатності повноцінно спілкуватися з оточуючими і для відходу від власних невирішених, часто психологічних, проблем, інформує UkrMedia.
В основі цього захворювання лежить відчуття своєї неповноцінності і бажання якимось чином компенсувати це. Як наслідок – глибока депресія, що переходить в хронічну.
В основі депресій лежить відчуття горя втрати об'єкту (матері), що відповідно свідчить про порушення взаємодії мати/дитина в ранньому дитинстві, в період від 1 року до 3-х років. Відмінною рисою трудоголізму є наявність «Понад ідеї». Із-за «емоційно відсутньої» або «функціональної матері» в ранньому дитинстві, у дитини починає включатися захист, а саме механізм компенсації та пошук відсутнього об'єкта зовні.
У дитини з'являється ілюзія, що вона може знайти замінник материнської любові і підтримки в «ділових» відносинах, наприклад, в школі або спортивній секції. Підліток починає концентрувати свою життєву енергію в одній точці, для отримання уваги завдяки «видатним» досягненням.
Зазвичай, це діти, які не відзначаються особливим «даром», але досягають результату «зубрінням». В результаті при отриманні відчутних успіхів у своїй «професійній» діяльності, такий спосіб поведінки успішно закріплюється і є провідним в усіх сферах життя.
Незважаючи на те, що, навіть вступивши в такі довгоочікувані любовні стосунки, зі своїм «об'єктом обожнювання» (причому спосіб досягнення результату залишається колишнім – завзятість), основний фокус уваги залишається спрямований на той об'єкт, який «замінив» мати, а саме кар'єру.
Тому у трудоголіків сімейні відносини, зазвичай, не складаються.
При досягненні «видатних» результатів в обраній професійній сфері, або, навпаки, краху кар'єри (військові, спортсмени, представники шоу-бізнесу), людина виявляється не готова до того, що з'являється надлишок життєвої енергії, так як вийшовши на певний рівень, робота вже не потребує таких великих енергетичних вкладень. В результаті індивід знову відчуває втрату «об'єкта».
Людина відчуває безглуздя всього того, що вона робила, знецінює отримані результати і намагається знайти нову «ідею фікс», щоб відчувати себе коханою і потрібною.
Існує і такий варіант, при якому не відбувається знецінення своєї «Понад ідеї», але тоді відбувається цілковите емоційне вигоряння, що приводить до повного психічного і фізичного виснаження або смерті на «робочому місці».
У групу ризику, на мій погляд, входять такі професії: рятувальники, військові, оперативні працівники спецслужб, спортсмени, представники шоу-бізнесу та багато інших професій, які пов'язані з ризиком для життя!
Наслідки трудоголізму
Основним наслідком трудоголізму є залежність! Так як робота в цьому випадку є «милицею», який підтримує і дає точку опори.
Це схоже на алкогольну та наркотичну залежності, коли людина вже не може існувати без стимуляторів. Також, як було сказано вище, наслідком є хронічний депресивний стан із соматичними проявами. У найважчих випадках, можливі суїцидальні думки та спроби суїциду, які часто успішно реалізовані!
Сам трудоголік здатний визнати, що він хворий, але це відбувається не відразу. Швидше він розуміє, що страждає і не може зрозуміти в чому причина. Тоді починаються пошуки причин і самопізнання. Саме в цьому процесі відбувається усвідомлення основних причин. Зазвичай це називається кризою середнього віку.
Лікування трудоголізму
Лікування, на мій погляд, досить тривале. Це пов'язано, по-перше, з тим, що основна причина лежить в далекому дитинстві, про яке у пацієнта, можливо, немає ніяких спогадів через інфантильну амнезію і витіснення, по-друге, з його відчуттям власної неповноцінності.
Завдання терапевта полягає в тому, щоб зміцнювати власне «Я» пацієнта, показувати його успішні і самодостатні грані особистості, які часто не усвідомлюються і заперечуються, підтримувати клієнта в його пошуку нових інтересів і смислів життя.
Самостійно залежність вилікувати не можна, так як індивід, за багато років, має в своєму арсеналі лише один спосіб впоратися із залежністю – створити нову!
Профілактика трудоголізму
Профілактика трудоголізму повинна проводитися ще до народження дитини серед майбутніх батьків, що складається в навчанні та роз'ясненні батьківської ролі.
Самостійні спроби впоратися з ситуацією, що можуть призвести до виникнення більш стійких залежностей і виникненню хронічних депресій, з усіма витікаючими наслідками!
Головне, пам'ятати, що світ різноманітний і ви не самотні, навіть у найбільш складній і безвихідній ситуації. Завжди знайдуться ті, хто зможе підтримати і допомогти у важку хвилину!
Не варто замикатися в собі, потрібно говорити про свої проблеми! Адже у людини багато різних способів отримання інформації, а звільнення від цієї інформації можливе лише з допомогою слів!
